Вибір та замовлення підручників для учнів 5 класу та педагогічних працівників

Горохуватської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.

№	Назва підручника	Автор	Мова підручника	Замовлення:
				для учнів	для вчителів
1	Вступ до історії	Щупак І.Я., Піскарьова І.О.,Бурлака О.В.	укр.	7	1
3	Інформатика	Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І.,Чернікова Л.А., Шакотько В.В.	укр.	7	1

Протокол № 6 від 27квітня 2018 року

Результати вибору електронних версій оригінал-макетів підручників для 1 класу

Горохуватської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.

№	Назва підручника	Автор	Мова підручника	Замовлення:
				для учнів	для вчителів
1	Українська мова . Буквар.	Вашуленко М.С., Вашуленко О.В.	укр.	7	1
2	Англійська мова	Герберт Пухта,Гюнтер Гернгрос,Пітер Льюіс-Джонс	укр.	7	1
3	Математика	Бевз В.Г., Васильєва Д.В.	укр.	7	1
4	Я досліджую світ	Андрусенко І.В., Котелянець Н.В., Агєєва О.В.	укр.	7	1
5	Мистецтво	Рубля Т.Є., Щеглова Т.Л.,Мед І.Л.	укр.	7	1

Протокол № 8 від 17травня 2018 року

Вибір та замовлення підручників для учнів 5 класу та педагогічних працівників

Горохуватської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.

№	Назва підручника	Автор	Мова підручника	Замовлення:
				для учнів	для вчителів
1	Українська мова	Єрмоленко С.Я.	укр.	7	1
2	Українська література	Авраменко О.М.	укр.	7	1
3	Англійська мова	Карпюк О.Д.	укр.	7	1
4	Зарубіжна література	Волощук Є.В.	укр.	7	1
5	Математика	Мерзляк А.Г.	укр.	7	1
6	Природознавство	Ярошенко О.Г.	укр.	7	1
7	Основи здоров’я	Бойчеко Т.Є.	Укр.	7	1

Протокол № 3 від 13 лютого 2018 року

Замовлення підручників для учнів 5 класу

							Додаток 2 до листа МОН
						від 06.02.2018 № 1/9-79
Вибір та замовлення підручників для учнів 5 класу та педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти
Назва закладу:						Горохуватська ЗОШ І-ІІ ст.			ступенів
Область (місто):						Київська
Район/ ОТГ:						Кагарлицький
Населений пункт/ район міста:						с.Іванівка, Кагарлицький
Електрона адреса закладу:						gorohowatkaecol@ukr.net
Мова(и) навчання:						Українська
Форма власності:						Комунальна
Прогнозована кількість учнів 5 класу:							7
	№		Назва підручника	Автор					Замовлено:
									для учнів	для вчителів
	1		Українська мова	Єрмоленко С.Я.				укр.	7	1
	2		Українська література	Авраменко О.М.				укр.	7	1
	3		Англійська мова	Карпюк О.Д.				укр.	7	1
	4		Зарубіжна літератур	Волощук Є.В.				укр.	7	1
	5		Математика			Мерзляк А.Г.		укр.	7	1
	6		Природознавство			Ярошенко О.Г.		укр.	7	1
	7		Основи здоров"я	Бойчеко Т.Є.				укр.	7	1
			Директор школи В.А.Мартинюк
	Директор					(підпис)		В.А. Мартинюк
				М.п.

КОРИСНІ ПОРАДИ ДЛЯ БОРОТЬБИ ЗІ СТРЕСОМ

Коли йдеться про стрес, то майже завжди мається на увазі щось негативне та над­звичайно шкідливе для організму людини. У нашій свідомості поняття «стрес» асоціюється передусім із переживанням сильних негативних емоцій, непомірним нервовим напруженням та сильними душевними хвилюваннями.

Але стрес — це не просто нервове напруження чи душевне хвилювання. Насамперед стрес — це фізіологічна реакція організму на будь-які зміни внутрішнього чи зовнішнього середовища, що стимулює захисні сили організму. Стрес може бути позитивним (еустрес) і негативним (дистрес).

Еустрес — це корисний стрес, завдяки якому підвищуються захисні сили організму. Людина добре адаптується до природного середовища та в суспільстві.

Дистрес — шкідливий стрес, оскільки він сприяє виснаженню захисних сил організму, руйнуванню механізму адаптації. Як наслідок — людина втрачає -здатність долати труднощі та небезпеку.

У будь-якому вигляді стрес супроводжується певними емоційними переживаннями, і якщо вони надто сильні та присутні впродовж трива­лого часу, то можуть стати причиною розвитку різноманітних захворювань, насамперед серцево- судинної системи.

Особливе значення для людини має психо­логічний стрес, оскільки багато ситуацій у житті стають причиною стресу не через об’єктивні особливості, а саме через суб’єктивну реакцію людини на них. Як говорить відома приказка, «Не такий страшний вовк, як його малюють», тому основний принцип подолання психологіч­ного стресу такий: легше змінити свої погляди на світ, ніж сам світ.

Якщо ви відчуваєте, що стрес негативно впли­ває на якість вашого життя, потрібно негайно вживати відповідних заходів.

КОРИСНІ ПОРАДИ ДЛЯ БОРОТЬБИ ЗІ СТРЕСОМ

1. Частіше всміхатися.

2. Більше рухатися та якомога більше пере­бувати на свіжому повітрі.

3. Спостерігати за собою. Визначити, які ситу­

ації спричиняють стрес, або намагатися уникати їх, або, попередньо налаштувавши себе на спокій та впевненість, зустрічати «ворога» з високо під­нятою головою. V.

4. Хвалити себе за кожне найменше досяг­нення і не «гризти» постійно навіть за найбільші невдачі.

5. Читати лише хороші книжки та дивитися хороші фільми.

6. Не намагатися робити кілька справ одно­часно. Слід розпланувати свій день та робити намічені завдання залежно від їх важливості.

7. Навчитися казати «ні». Постійне «так»

спричиняє надмірну відповідальність і надлиш­кове напруження. -

8. Шукати приводи радіти життю постійно й повсякденно. Життя одне, воно прекрасне, тому варто тішитися, що воно є.

9. Будь-які труднощі, що виникають, потрібно зустрічати не з позиції глобальної небезпеки, а дивитися на них, як на сходинки шляху до успіху.

10. Жити сьогоднішнім днем. Радіти тому, що є тут і зараз.

11. Пам’ятайте, що ваше здоров’я — у ваших

руках. І ваше задоволення від життя залежить передусім від вашого бажання бути ним задо­воленим.

Спільна робота школи і родини у вихованні підростаючих поколінь.

Спільна робота школи і родини ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки: пріоритетності сімейного виховання, громадянськості, демократизму, гуманізації взаємин педагогів і батьків, ретроспективності, педагогізації батьків.
1. Принцип пріоритетності підкреслює величезне значення сім'ї у фізичному й духовному становленні особистості й суспільства. Родинне виховання є природною і постійно діючою ланкою виховання. У сім'ї закладається основа особистості: її світогляд, національна самобутність, моральність та інші важливі якості і властивості. Тому без докорінного поліпшення родинного виховання не можна домогтися значних змін у суспільному вихованні підростаючих поколінь.
2. Принцип громадянськості ґрунтується на усвідомленні педагогами і батьками місця кожної сім'ї у суспільно-державній системі. Родина є основою держави. Родина, рід, родовід, народ - поняття, що розкривають природний шлях розвитку кожної дитини, формування її національної свідомості й громадянської зрілості.
3. Принцип демократизму означає встановлення партнерських взаємин між школою і сім'єю у вихованні дітей. Сьогодні батьки можуть брати участь у вирішенні тих питань, до яких традиційно їх не допускали, - вибору предметів для навчання, визначення обсягів їх вивчення, складання навчальних планів, зміни термінів і тривалості навчальних семестрів і канікул, вибору профілю школи, виробленню внутрішкільних статутів, розробці системи заходів по забезпеченню дисципліни, праці, відпочинку, харчування, медичного обслуговування школярів, системи заохочень і покарань тощо.
Основну роботу з батьками школа проводить через батьківські об'єднання, які мають різні назви - батьківські комітети, ради, конгреси, асоціації, асамблеї, президії, клуби і под. Кожне з таких об'єднань має свій статут (положення, регламент, план), яким визначаються головні напрями діяльності, права та обов'язки учасників виховного процесу. У багатьох випадках складається єдиний план спільної діяльності сім'ї, школи і громадськості. А там, де перейшли до більш тісної інтеграції шкільного і сімейного виховання, створюються комплекси "школа - родина".
4. Принцип гуманізації взаємин педагогів і батьків. Він спрямовує класного керівника, вчителя, на: а) дії і заходи, які зміцнюють і підвищують авторитет батьків. Єдиновірною нормою взаємин педагогів і батьків є взаємна повага. Обмін досвідом, порада та спільне обговорення, єдине рішення задовольняють обидві сторони, розвивають у них почуття власної відповідальності, громадянського обов'язку;
б) прояв довіри до виховних можливостей родини, підвищення рівня її педагогічної культури і активності у вихованні;
в) педагогічний такт, неприпустимість грубого втручання в життя сім'ї;
г) життєстверджуючий, оптимістичний настрій у вирішенні проблем виховання, опору на позитивні якості дитини, сильні сторони родинного виховання, орієнтацію на успішний розвиток особистості.
5. Принцип ретроспективності ( лат. retro - назад, spactare - дивитись) орієнтує на осмислення і використання історичного досвіду виховання в українській родині. Цей досвід повинен використовуватись, насамперед, для виховання поваги і відданості своїм батькам, сім'ї, родині; для шанування культу предків, традицій і звичаїв народу; розуміння і відчуття духовної єдності поколінь; формування національної гідності і честі, основ вселюдської і народної моралі, готовності до праці в умовах ринкових відносин, повноцінного естетичного, фізичного та інтелектуального розвитку.
6. Принцип педагогізації батьків передбачає, що одним із головних завдань школи залишається організація і здійснення педагогічного всеобучу.
Форми і методи роботи вчителя, класного керівника з батьками бувають індивідуальними і колективними. Провідна роль належить індивідуальним формам роботи: відвідуванню сім'ї учня, пропаганді сімейного виховання, виконанню батьками педагогічних доручень, педагогічним консультаціям.
Відвідування сім'ї учня допомагає з'ясувати умови життя школяра, загальну та педагогічну культуру родини, ознайомитися з досвідом виховання, дати поради і домовитися про єдині вимоги до учня. При цьому важливо дотримуватися двох умов:
1) відвідування сім'ї повинно здійснюватись за запрошенням. Адже не кожен час є зручним для відвідування родини учителем: раптова його поява може збентежити батьків, зайнятих тими чи іншими справами; у них у той час можуть бути родичі, гості; врешті, він може й не застати батьків дома;
2) до відвідування потрібно готуватись. Підготовка полягає у визначенні найцікавішого, найкращого у своїх вихованцях. Це цінне слід осмислити і оцінити так, щоб психологічно тонко і педагогічно правильно прозвучали слова вчителя.
Другою формою встановлення контактів із сім'єю, батьками є пропаганда сімейного виховання. З цією метою класний керівник може використати багатий матеріал журналів "Сім'я", "Світ сім'ї", "Журнал для батьків", "Обдарована дитина" та іншу літературу з сімейно-шкільного виховання.
Встановленню контактів сприяє спілкування батьків і класного керівника у процесі виконання батьками педагогічних доручень. Це може бути керівництво гуртком за інтересами, дитячим клубом, об'єднанням за місцем проживання, спортивною секцією; сприяння у проведенні екскурсій, в організації зустрічей з цікавими людьми; у створенні класної бібліотеки; участь у розвитку і зміцненні матеріальної бази школи, у вирішенні господарських завдань тощо.
До форм індивідуальної роботи належать педагогічні консультації,, в основі яких лежать відповіді на запитання батьків. Психолого-педагогічними основами консультації є прихильне ставлення учителів до ініціативи батьків; вияв готовності до надання допомоги сім'ї; конкретні рекомендації і поради з питань, з якими звернулись до педагога батьки.
До колективних форм роботи з батьками належать:
Батьківська школа, що створюється для переконання всіх батьків у необхідності вивчення основ гуманістичної педагогіки, педагогіки співробітництва, діяльнісного підходу. Результатом повинно стати стимулювання намагання поповнювати свої знання, оволодіння практичними навичками виховання дітей у сім'ї.
Педагогічний лекторій, метою якого є акцентування уваги батьків на актуальних проблемах виховання. Ця форма забезпечує оволодіння батьками систематичними знаннями основ теорії виховання.
Університет педагогічних знань, який передбачає більш складні, порівняно з попередніми, форми роботи по оволодінню теорією виховання. Навчання передбачає лекційний курс, а також семінарські заняття.
Підсумкові річні науково-практичні конференції батьків з проблем виховання. Визначається найбільш актуальна проблема з питань сімейного виховання, протягом року проводиться її теоретичне і практичне вивчення в школі і сім'ї, наприкінці року підводяться підсумки.
День відкритих дверей або батьківський день - проводиться, як правило, перед початком чверті, семестру з метою привернути увагу батьків до роботи всієї школи, до питань виховання. До цього дня для батьків готується концерт з попередніми виступами шкільного активу, проводиться зустріч в класах, організуються виставки кращих малюнків, учнівських виробів та ін., проводяться спортивні змагання на приз батьківського комітету, перегляд художніх фільмів на теми виховання та інше.
Класні батьківські збори - традиційна форма роботи, що проводиться 1-2 рази на семестр.Проте методика проведення зборів потребує удосконалення. Одним із підходів до організації класних зборів є проблемне формулювання теми зборів (наприклад, "Чи можна запізнитись з вихованням доброти?").
Ефективному проведенню таких зборів може допомогти завчасно складений опитувальник у письмовій формі.

Тиждень дитячої та юнацької книги

Відповідно до плану роботи школи у березні 2014 року у закладі проходить Тиждень дитячої та юнацької книги.У рамках тижня було проведено бібліотечні уроки для учнів 1-8 класів.

Тема уроку: "Екскурсія по шкільній бібліотеці".

Мета: Ознайомити дітей з відділами бібліотеки, різноманітністю книг у бібліотеці, порядком розстановки книг на полицях; правилами користування бібліотекою; правилами користування книгою; виховувати любов до береж-ливого ставлення до книги.

Обладнання: книжкова виставка: "Ці книги знають усі"; пам’ятки читача шкільної бібліотеки; предметні малюнки казкових героїв.

Попередня робота:

Ознайомлення дітей зі змістом листа:

"Дорогі друзі! Всі ви навчилися читати. Вітаємо вас з цією значною подією. Сьогодні кожен з вас може розкрити книгу і самостійно дізнатися багато цікавого.

Приходьте до нас у гості до шкільної бібліотеки. Будемо раді з вами познайомитися і потоваришувати.

Буратіно, Червона Шапочка,Пан Коцький, Баба Яга.

Хід уроку:

I. Розповідь бібліотекаря:

Діти! Сьогодні ми відправляємося в мандрівку в "книжкове місто на спеціальному поїзді, який поведу я. Але щоб сісти на цей поїзд, потрібно квиток. Квиток ви одержите тоді, коли відгадаєте загадки про книгу, бібліотеку.

Загадки.

1. "Балакає не балакає, чує не чує, а все знає, і нам пояснює"

(книга)

2. "Мовчить, а сто дурнів навчить" (книга)

3. "Білеє поле, чорне насіння –

хто його сіє, той розуміє".

(папір і літери)

4. Бачить не бачить, чути не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує;

Кривду соромить

Правди навчає,

Часом жартує,

Смішки справляє, –

Люба розмова;

Дай, Боже, діти,

Знаться, дружити!

(книжка)

5. "Хто найдалі бачить"

(розум)

6. Хто мовчки вчить. (книжка)

7. Без язика, а про все розповідає,

без голови, а все знає, без ніг, а всюди буває? (книжка)

8. Говорить вона беззвучно, зрозуміло і не скучно,

ти спілкуйся часто з нею –

Станеш вчетверо мудріший.

(книга)

Поїзд тихим ходом (в бібліотеці не можна шуміти) відправляється в дорогу. Тому і я, і герої ваших улюблених книжок запросили вас сьогодні в дім, де живуть книги. Ось ми робимо першу зупинку в книжковому місті, де жи-вуть у ньому книжки. Цей дім називається Бібліотекою. А що називається бібліотекою.

Бібліотека – слово грецьке. В перекладі воно означає книгосховище. Тобто бібліотека – це місце, де зберігаються книжки, журнали, газети. І най-перше нас у бібліотеці зустрічає виставка книг "Дружба з книгою – це свято", "Україна казку мудру хоче вам розказати".

Коротка зупинка закінчена і поїзд вирушає дальше.

Абонемент і книжкове сховище – основні станції.

Зупинка на станції "Абонемент".

Що таке "Абонемент" в шкільній бібліотеці. Це відділ бібліотеки, де можна записатись в бібліотеку, одержати книги додому на визначений пе-ріод часу. В нашій бібліотеці на абонементі ви можете вибрати книги само-стій-но. Всі книжки тут розставлені на полички стелажів.

Дитячі книжечки тут виділені окремо і ви незабаром зможете багато їх прочитати. Для того, щоб книги були повернуті на своє місце на книжчиних полицях, та щоб краще орієнтуватися у виборі книг в бібліотеці виготовлені спеціальні роздільники з написами: "Література для учнів 1-2 кл., 3-4 кл., а також постійно діючі книжкові виставки "Ігри та забави", "Світ твоїх захоплень". Ця кімната – книжкове містечко. Живуть у ньому книжки. До них приходять діти, такі, як і ви, кличуть од себе в гості. Не довго – на тиждень або два. Книжечки радіють. Вони люблять мандрувати з школярами, знайомитись з новими читаючими. Деяким книжкам сподобалось у гостях. Їх бережно обгортали обкладинками, між сторінками клали яскраву закладку, щоб швидше знайти останню прочитану сторінку. (Демонстрація чистеньких книжечок). А відпочивали вони на чистих столиках і шафах. Декільком книжечкам жилося погано. "Мене ногою під диван запнули" ( говорить одна книжечка). "Мені сторінки пом’яли" – друга книжка. Мене брали брудними руками і тепер я така негарна" – третя книжка. "Ці слова говорять діти, що тримають у руках порвані застарілі, пошарпані книжечки). Отож, щоб подібне не трапилось з вами і вашими книжечками, потрібно завжди бути з книгами охайними.

Запам’ятайте такі правила.

1. Беріть книжку лише чистими руками.

2. Не перегинайте книжку – від цього випадають її сторінки.

3. Не кладіть у книгу олівці та інші предмети, щоб не рвалися обкладинки.

4. Не загинайте сторінки, а користуйтесь закладками.

5. Не читайте під час їди.

6. Щоб книжка була чистою і довго вам служила, обгорніть її.

Газети, журнали, книги, які є в бібліотеці в одному примірнику, додому не видаються. Тому ви можете їх прочитати в Бібліотеці.

А ще вас зустрінуть книжкові виставки з "чудо-книжками" для маленьких школярів. Їх можна дивитися, полистати, читати і навіть погратися в каз-кових героїв. А ще ту багато книжкових виставок про рідну мову, про нашу неньку – Україну, про славних дочок і синів українського народу, а також про те, як любити і берегти природу.

Книг на поличках дуже багато. Але якщо вам потрібно взнати, як пишеться будь-яке слово, або відповідь на питання, чи про якийсь історичний факт, то ми підійдемо до поличок, де знаходяться словники, довідники, енциклопедії. Це книги – Всезнайки, в яких містяться тисячі відповідей на всі чому, як, від чого, коли. Ще на абонементі є постійно діючі куточки по напрямках виховання.

Сьогодні ви вже побували на абонементі. Поїхали далі. А зупиняємося ми на станції "Книгосховища".

Тут на спеціальних стелажах живуть різні книги. Це художні книги українських і зарубіжних письменників, а також книги по історії, біології, хімії, фізиці. А ще в бібліотеці на літніх канікулах відпочивають ваші підручники. Для того, щоб підручники прийшли до вас 1-го вересня гарними і здоровими, в бібліотеці влітку працює "Книжкова лікарня". Тут школярі доглядають книги. Вони підклеюють обкладинки, вклеюють випалі листки та інше. Люди, які позичають в бібліотеці книги, називаються читачами. Ви також всі стали читачами нашої бібліотеки.

II. Діти розповідають про правила поводження з книгою, вірші про книгу, прислів’я і приказки про книгу.

Народ здавна любив і поважав книгу, склав про неї багато прислів’їв, віршів.

– Хто з вас знає вірші про книгу? Прислів’я? Загадки.

Вірші про книгу.

1. Дружіть ви з книгою, її ви поважайте.

Шануйте книгу, більш її читайте.

Бо книга – це віконце в світ, малята,

Читати будете – і будете ви знати.

2. Книги – морська глибина і

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

(І. Я. Франко)

3. Вчіться, діти! Мудра книжка

Скаже вам чогось багато

З того, що колись другими

І посіяно й пожато.

4. Все, що серце і що розум

Вік творили не один,

Повизбирувало людство

В книги – перли із перлин.

5. Як краплини у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листя на гіллі –

Стільки книг на землі!

6. Є великі й малі,

Є легкі та важкі,

На полицях, в столі –

Наші друзі – книжки.

Прислів’я та приказки.

1. Книга – ключ до знань. – Сакулич А.

2. Учню без книги, як без рук. – Павлюк Т.

3. Хто багато читає, той багато знає. – Перегіняк У.

4. Читання – ось краще навчання. – Царинна І.

5. Хліб наснажує тіло, книга – розум. – Лукань Д.

6. Розум без книги, що птах без крил. – Шутак М.

7. Книгу читають не очима, а розумом. – Чуфус В.

8. Книга вчить, як на світі жить. – Григорук Л.

9. З книгою подружишся – розуму наберешся.—Калита В.

10. Книга допоможе у труді, виручить у біді. – Гриців А.

Загадки про книгу.

1. уже я потрібна всім –

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу

А сама завжди мовчу. (книга)

2. Язика не має, а науки навчає. (книга)

3. Хто мовчки учить? (книжка)

4. Коли хочеш ти читати, то мене повинен знати, а коли мене не знаєш, то нічого не вгадаєш. (азбука)

5. Біле поле, чорне насіння,

хто його сіє, той і розумний. (Зошит і ручка)

3.Читання вірша Д. Солодкого "Гарна книжка".

Чудесну книжку я читав!

Андрійко похвалився Віті. –

Не знаю кращої у світі!

Про що ж вона? – той запитав.

Там на малюнках повно звірів,

Такі вони барвисті всі,

Ти подивися о – не повірив:

Немов живі, в усій красі.

А скільки ще всіляких квітів,

Які казкові кольори!..

А текст цікавий? Говори.–

Що текст? Його я … не помітив.

4.Обговорення прочитаного.

5. Ознайомлення дітей з правилами користування бібліотекою.

Бібліотекар:

Кожен учень нашої школи може стати читачем бібліотеки. Для цього обов’язково треба знати правила користування бібліотекою і виконувати їх.

1. Позичені в бібліотеці книжки можна тримати вдома не більше 15 днів.

2. Книги, які є в бібліотеці в єдиному примірнику, додому не видаються, їх читають в бібліотеці.

3. Бережливо поводитись з книгами.

4. Не порушувати порядку розміщення книг на поличках.

Книги, як і люди, також старіють. Навіть при акуратному відношенні до них, з часом обриваються обгортки, випадають окремі листки. Такі книги потрібно ремонтувати. В бібліотеці є книжкова лікарня, в якій ремонтують ниги. Але ж і в правила бібліотеки входить те, що якщо читач знищив книгу, він зобов’язаний привести її в порядок. Якщо читач загубив книгу, в такому випадку потрібно самому, без нагадування бібліотекаря прийти в бібліотеку, де порадять, якою книгою можна її замінити.

6. Логічне завдання на засвоєння правил користування бібліотекою

Малятко запитало в школярів:

Коли треба повернути бібліотечну книжку?

Йому відповіли:

Через місяць…–

У кінці чверті.–

Коли нагадують.–

Коли прочитаєш.–

До встановлення бібліотекарем сроку.

Запитання: Який варіант відповіді правильний?

7. Інсценізація казки.

8. Підсумок екскурсії.

(На згадку про перше відвідування бібліотеки члени книголюбів дарують першокласникам пам’ятки читачів, закладки, книжечки).

Тема уроку: Книга твій друг і вчитель

Мета. Розширити знання учнів відомостями про виникнення книжки, її структу­ру та основні елементи. Формувати бібліотечно-бібліографічні, книго­знавчі вміння та навички. Виховувати любов і шанобливе ставлення до книги.

Обладнання. Виставка книг та дитячих журналів, збірники творів "Позакласне читання.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Повідомлення теми та мети уроку.

Загадка: Сама мовчить, а дітей розуму вчить. (Книга)

III. Розкриття теми уроку.

1. Формування бібліотечно-бібліографічних знань та вмінь.

— З книгою ви ознайомились давно, коли ще не вміли читати, а тільки розглядали малюнки, слухали цікаві казки, захоплюючі оповідання, які читали дорослі.

Тепер — ви школярі і зустрічаєтесь з книгою щодня. Книга стала вашим вірним і надійним другом.

Мабуть, ви часто буваєте у бібліотеці і бачите, як багато різних книжок розставлено на полицях.

Тут книги розумні спокійно живуть у тихій величній світлиці.А двері широко відкриті ведуть до знань золотої скарбниці.

Що ж таке бібліотека? Слово "бібліотека " походить із давньогрецької мови і складається із двох слів: "бібліо " — книга, "тека " — зберігання.

Отже, ви зрозуміли, що бібліотеки призначені для зберігання книг. У наш час бібліотеками називають культурно-освітні заклади, що збирають книги, журнали, газети, інші друковані видання, проводять спеціальне їх опрацювання, пропагують та видають читачам.

У більшості бібліотек книги видають читачам як додому, так і для користування в читальному залі.

Місце, де книги видають додому, називається абонементом.

"Абонемент"— французьке слово, що означає право користуватися чим-небудь на визначений термін. Тут можна порадитись з бібліотекарем, що взяти для читання, які книги допоможуть краще підготуватися до уроків, та з'ясувати багато інших питань, пов'язаних із книгою.

Усі книги, що є в бібліотеці, розміщені на полицях стелажів.

Почитати газети, журнали або книги, які є в бібліотеці в одному примірнику, і тому не видаються додому, можна в читальному залі. Тут завжди тихо, розмовляти вголос не дозволяється, щоб не заважати іншим читачам.

Жодна людина не в змозі прочитати всі книги. Потрібно вибрати найкращі, найнеобхідніші, найцікавіші. Як це зробити? У бібліотеці кожна книга має свою постійну адресу. На її обкладинці зазначено номер відділу та місце, яке вона займає на полиці. Постійна адреса книги в бібліотеці називається шифром.

Кожна бібліотека складає свої шифри. Шифр має такий вигляд: Р, . Буква позначає відділення книгосховища, де знаходиться книга. Верхнє число — це номер шафи, в якій стоїть книга, нижнє — її місце на полиці. Кожна книга в бібліотеці має свій шифр.

А де ж отримати адресу книги (її шифр)? Для цього слід звернутися до каталогу. Каталог — систематичний перепис предметів, книг. Він складається з окремих карток.

Каталожні картки — це своєрідні компаси, що допомагають нам зробити правильний вибір, швидко зорієнтуватися в книжковому морі. У першому рядку каталожної карти записано прізвище та ініціали автора книги. У другому — її заголовок. Далі йдуть "підзаголовочні дані" про художників, упорядників, про жанр творів, призначення книжки. За цими даними вказуються видавництво, а також місце і рік видання. У кожній бібліотеці є шафи, в яких знаходяться маленькі дерев'яні шухлядки. В цих шухлядках розставлені за алфавітним порядком картки.

Допоможе вам у виборі книжки анотація. Анотація — це стислий зміст книг. Вона складається з декількох рядків, набраних найчастіше дрібним шрифтом на першій чи на останній сторінці книги. Щоб вибрати потрібну книгу, читач може спочатку ознайомитись з анотацією.

2. Складання каталожної картки.

3.Бесіда.

— Майже всі школярі люблять збирати книги, але не завжди знають, як це робити. Якою повинна бути ваша домашня бібліотека?

Коли ви були маленькими, у ваших бібліотеках були книжки, надруковані великими літерами. Ці книжки придбали вам батьки. Тепер ви доросліші і зможете разом з батьками поповнювати свою домашню бібліотеку.

В особистій бібліотеці корисно мати різні за змістом книги: про нашу Батьківщину, природу, техніку, мистецтво, спорт, художні книги улюблених письменників, довідники, словники та інші.

4. Ознайомлення учнів з пам'яткою читача.

Пам'ятка читача

1. Якщо вам потрібно дізнатися:

—як правильно читати те чи інше слово, тоді звертайтеся до орфографічного словника;

—як правильно вимовляти, наголошувати слова — до орфоепічного;

—про походження слова — до етимологічного;

—про значення слова, його стилістичне використання і граматичне оформлення — до тлумачного словника.

2.Якщо ви хочете більше дізнатися про різні явища природи — наприклад, затемнення, повінь, землетрус, чи про видатних діячів науки і культури, спорту, про географічні відкриття, історичні події, — звертайтесь до енциклопедичних словників.

3.Для того, щоб отримати допомогу від словника, потрібно вміти правильно ним користуватися.

У словниках усі слова зібрані за алфавітом, а в довідниках — за окремими темами. Словникова стаття починається із заголовка. У філологічних (загальномовних) словниках заголовок завжди має наголос.

4.У словниках і довідниках зібрані знання, нагромаджені багатьма поколіннями. Звертайтесь до них, читайте їх, вони завжди і в усьому допоможуть вам!

5.Гра "Початки — кінцівки".

Про те, якою великою повагою народу з давніх-давен користується книга, свідчить чимало народних прислів'їв та приказок, присвячених цьому неповторному винаходу людства.

(Прислів 'я поділити на частини і записати на окремих картках).

Золото добувають із землі, а знання — із книжок.

Хліб наснажує тіло, книги — розум.

Розум без книжки, що птах без крил.

Дім без книги — день без сонця.

День без книги, що обід без хліба.

IV. Обговорення прочитаних творів (збірник творів "Позакласне читання. 4 кл.").

1. "Дещо з історії книги", А. Коваль (с. 3).

—Якими були книги в давнину?

—Що таке пергамент?

—Коли виник папір?

2. "Перша бібліотека на Русі".

—Хто і де заклав першу бібліотеку на Русі?

—Що ви дізналися про "Рейнське Євангеліє"?

IV. Читання та обговорення творів (збірник творів "Позакласне читання.

V. Доповнення, розширення, уточнення читацького досвіду учнів.

1. "Повчання Володимира Мономаха"

а) Читання твору вчителем.

б) Читання твору учнями мовчки.

в) Бесіда за змістом твору.

— До чого закликав своїх сучасників і нащадків князь Володимир?

г) Вибіркове читання.

—Кого слід не забувати? Прочитайте.

—Кого заповідав шанувати князь?

—Як поводитись у домі своєму?

—Як слід ставитись до нужденного, гостя, хворого?

—Яка роль навчання і знань для логова?

—Що сказано про лінощі, працьовитість?

2. Гра "Складаємо вірш".

Діти звісно вчаться в ... . (школі)

А комбайн працює в ... , (палі)

Ми лікуємось в ... , (лікарні)

А стрижемось в ..., (перукарні)

Ліки беремо в ... , (аптеці)

А книжки в ... . (бібліотеці).

3. Вікторина.

—Як називають дітей, які люблять книги? (Книголюби.)

—Що таке шифр? (Адреса книги в бібліотеці.)

—Назвати відділ, де видаються книги додому. (Абонемент.)

—В школі ви учні, а хто ви в бібліотеці? (Читачі.)

—Як називають забудькуватих читачів? (Боржники.)

—Де починається життя книги? (В лісі.)

—З чого починається книга? (З обкладинки.)

—Як називається переписана від руки книга? (Рукопис.)

—Куди приносять письменники рукопис? (У видавництво.)

—Як називаються книги, які знають про все? (Енциклопедії.) Довідкове віконце.

"Енциклопедія " — у перекладі з грецької означає "кого знань ".

4.Загадки.

• Мовчить, а сто нерозумних навчить. (Книжка)

• Ні небо, ні земля, а щось тверде і біле, троє по нім ходять і одного водять, двоє доглядає, одна поганяє. (Папір, три пальці "водять "перо, двоє очей "доглядає ", голова "поганяє ".)

6. З міха сміху.

—Хіба так читають книжки, синку? Ти ж пропускаєш по кілька сторінок.

—А це книжка про шпигунів. Я хочу їх скоріше зловити!

***

— Чому ти не був у школі? — питає вчитель Василька.

— Бо я вичитав у нашій читанці приповідку: "Всюди добре, а вдома

найліпше!"

7. Хвилинки-цікавинки (повідомлення готує група учнів).

• Одна з найбільших бібліотек світу — Національна бібліотека конгресу США. Заснована вона в 1800 році. Книжковий фонд — 40 мільйонів примірників.

• Найбільша бібліотека в Україні — Центральна наукова бібліотека ім. Вернадського. Заснована вона у 1714 році.

• У Київській Русі перша бібліотека була створена князем Ярославом Мудрим при Софійському соборі в 1037 році. Вона містила 950 томів.

— Найтовстіша в світі книга — англійський словник. Він містить 8600 сторінок.

• У Стародавньому Єгипті за втрату сувою з бібліотеки фараона людину відправляли на шибеницю.

— Пруський король Фрідріх Великий за крадіжку книжки менше

двадцяти років в'язниці не давав.

• У 1752 році за крадіжку книжки у Лондоні били канчуками і садили у в'язницю на сім років.

• В Оксфордському університеті (Англія) додому книжки видавали лише правлячим монархам. Коли король Карл І послав до бібліотеки свого слугу, той повернувся ні з чим. Король сам пішов за книжкою.

VI. Підсумок.

— Коли б ви потрапили на безлюдний острів, які п'ять найулюбленіших книжок взяли б із собою?

— Продовжіть висловлювання: "Активний читач — це людина, яка...".

Додатковий матеріал.

Оживе Україна,

коли допоможемо книзі,

всіх огорне вона задушевним теплом.

Будуть люди міцніші незламної криці,

не грошима багаті — вселюдським добром.

Н. Біла

***

У книги люди, наче бджоли в соти, знесли духовний чародійний мед...

Д. Павличко

***

Звернення до читача (дівчинка у ролі книги)

Читачу! Я друг і супутник,

я книга твоя.

Завжди на дозвіллі:

де ти — там і я.

Ми добре з тобою проводимо час,

чудова розмова триває у нас.

Навчаю відважним, правдивим рости,

любити природу, свій край берегти.

Від малку ти мною звикай дорожить,

без доброї книги тобі не прожить!

Буває книгам лячно

Скільки книг в оцій книгарні!

Книги різні, дуже гарні.

От краса, якби ти зміг

прочитати друже їх!

Покупці стоять юрбою,

шарудять по сторінках...

Мила книго, що з тобою?

Чом ти дивишся з журбою

і тріпочеш у руках?

Лячно книжкам: хто їх купить?

Раптом купить, хто не любить?

Той у книжку, от порода! —

запихає бутерброда...

Той,— чи є бруднулі гірші? —

залива чорнилом вірші...

Бідні ви, прозаїки, бідні, ви, поети!

Невідомо, у які попадеш лабети...

Недарма на продажі

книги ледь зажурені:

хоч би не потрапити

в руки мацапурині.

Т. Волгіна

***

Книги — морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. /. Франко

***Книги дружать з дітворою, полюби їх у житті — і улюблені герої будуть друзями в путі. Сторінки книжок завітних всіх нас доброму навчать — працювати і учитись, і Вітчизну шанувать. С. Михалков

Бібліотечний захід до Шевченківських днів .

Виховний захід: Державні та народні символи України.

Мета. Ознайомити дітей з національними та народними символами України;формувати національну свідомість школярів; виховувати почуття любові до своєї землі.

Обладнання. Державний прапор України, Герб, Гімн, Конституція України,

вишиті рушники, гілочки верби та калини.

Ведучий. Єгоркін Максим. Святою для кожної людини є земля, де вона зробила перший крок,вимовила перше слово, почула мамину пісню-колисанку, пішла стежиною до школи . Ці почуття вічні.

1-й учень. Бабич Олесь. Що таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця.

Серед лугу лелека

І діброва далека,

І веселка над лісом,

І стрімкий обеліск.

2-й учень . Сябро Владислав.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не питай,

Рідніше нам своя святиня,

Аніж земний в чужині рай.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

Пісня «Квітуча Україна».

Ведуча. Так, для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на

якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки. Це — наша рідна земля, наша Україна. Кожна країна світу обов'язково має свої символи. А що означає слово «символ»?

Ведучий. Єгоркін Максим. Символ — це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу .

Ведуча. У статті 20 (розділ 1) Конституції України записано:«Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб, Держаний Гімн України». Символіка — своєрідна візитна картка країни, вона ніби представляє її, підтверджує її існування. З глибини віків дійшла до нас ось така легенда.

Корж Катерина. Жила собі жінка. І малавона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя. Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім'я Тризуб. Середньому сину мати дала в дорогу блакитно-жовтий одяг. Сміливий і сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди запам'ятали його і назвали прапором .А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім'я Тризуб. Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку-Україну.

Пісня «Пісня про Україну».

Ведучий.. Єгоркін Максим. Герб — розпізнавальний знак держави. На Україні це золотий тризуб на блакитному тлі. Він був родовим знаком Рюриковичів. Згодом карбувався і на срібних монетах Великого князя Київського Володимира Великого. Існує близько сорока версій пояснення тризуба: це риболовний гарпун, вила бога Нептуна, уособлення природних стихій (повітря, води й землі), а можливо відображено триєдність життя: батько — мати — дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов.

Ведуча. Після проголошення Української Народної Республіки в

листопаді 1917 року в Києві відбулася спеціальна нарада, в якій взяли

участь знавці українського мистецтва, гербознавці. На ній пропонувалися

такі символи майбутнього герба України: архангел Михаїл, козак із

самопалом , золоті зорі на синьому тлі, тризуб. Було вирішено зупинитися

на символі тризуба. 30 серпня 1991 року, після проголошення Акту про незалежність України,

був прийнятий Національний Державний герб— золотий тризуб на блакитному тлі.

Учень..Аня Гула. Знак країни головний —

Це тризубець золотий.

Він — як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила.

В нім священне слово «воля»,

Що рятує від недолі.

Будь же, рідна Україно,

Під гербом цим вільна й сильна.

Хай про тебе в цілім світі.

Знають всі: дорослі й діти.

Ведучий. Єгоркін Максим. А тепер давайте з'ясуємо, яку роль відігравав прапор у різні часи?

Ведуча. Прапор, як засіб сигналізації, відомий з античних часів.

Найчастіше це був шматок тканини, прив'язаний до списа чи держала і

вказував місце збору воїнів. Наші пращури обожнювали прапори, освячували

їх і вірили, що вони у воєнний час найсвятіші від усіх ідолів.

Великого розквіту українська символіка набула за часів козацтва. Свої

прапори мали полки, курені, сотні. Великий прапор Січі був червоний з

архангелом Михаїлом на лицьовому боці й білим хрестом, оточеним золотим сонцем, півмісяцем і зірками на лівому боці. Прапори куренів були

малиновими із зображенням архангела Михаїла чи білих хрестів. Було

чимало комбінацій кольорів. Наприклад, на червоному полі — жовтий хрест,

лиштва — блакитна, а по ній — жовті зірки. На іншому — блакитна лиштва і

зірки на хресті — білі. Деякі прапори мали поєднання жовтого і

блакитного кольорів. Використовувався в прапорах і зелений колір.

Ведучий. А чому саме синьо-жовті кольори є основою прапора?

Учень. Катя Корж . Жовтий колір — це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір — це ще й колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не

заколосився б життєдайний хліб.

Учень. Таня Синій колір — це колір ясного, чистого, мирного неба. А невже без живлющої матері-води визрів би, заколосився б хліб? От вам і ще один

блакитний колір — колір цариці води.

Ведуча. Сьогодні синьо-жовтий прапор майорить на всіх державних

установах України, під ним ходять у моря-океани українські пароплави.

Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, коли на

п'єдестал пошани підіймаються українські спортсмени.

Гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи всьому світу:

Учень. Женя. Є у світі Україна!»

Синьо-жовтий прапор України —

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ — і вільний, і щасливий.

Прапор, як святиню, любі діти,

Треба шанувати й боронити.

Прапор — символ нашої держави,

Він для всіх ознака сили й слави.

Ведучий. Єгоркін Максим. А що означає слово «гімн»?

Учень . Даша. Слово гімн — грецького походження (дослівний переклад—похвальна пісня) — урочиста пісня, прийнята як символ державної,національної єдності. Слова національного Гімну «Ще не вмерла Україна» написав у 60-х роках .XIX ст. відомий український поет Павло Чубинський, а музику — композитор Михайло Вербицький . Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, в них сконцентрована жива історія народів, їх прагнення до волі.

Учень. Катя Кириченко .Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній — надія на майбутнє,

України слава.

Нею сонце зустрічає

Нашу Батьківщину,

День новий розпочинає —

Сильна, неподільна.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі Державним Гімном.

Виконання гімну. «Ще не вмерла Україна».

Ведуча. Крім державних символів, Україна має ще й народні, поетичні символи. Удавнину кожне слов'янське плем'я, родина і навіть окрема людина мали свої обереги. Ними слугували трави і квіти, дерева і кущі, птахи і сили природи, різні предмети.Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник,калина біля вікна, барвінок, верба, чорнобривці — все це наші символи.

Ведучий. Єгоркін Максим. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами,

опоетизована майстрами слова та пензля, вона завжди буде символом добра

і надії. «Хата моя, біла хата, рідна моя сторона, пахне любисток і

м'ята, мальви цвітуть край вікна...», «Люди добрі, хата тепла», «Чим

хата багата, тим і рада», «Своя хата — своя правда, своя стріха — своя

втіха», «Де будь, там будь, а свою хату не гудь», «Де хата не метена,

там дівка не плетена»... Це лиш часточка із немеркнучих перлин народної

мудрості про отчий дім.

Пісня «Рідна хата».

Ведуча. Людина не має права бути безбатченком, завжди повинна пам'ятати

батьківську хату, з якої вона пішла у велике життя.

Пісня «Дорога додому».

1-й Ангеліна. Хліб і сіль, рушник — гостинності ознака, Теж культові й обрядові знаки. Чудовий український наш рушник! На щастя, він ще з побуту не зник.

2-й учень Тоня. Є звичай: рушником сватів в'язати, Дорогу молодятам вистеляти.

Ведучий. Єгоркін Максим. Рушники несуть красу із глибини віків. Недарма в народі говорять: «тримай хаточку, як у віночку, а рушник на кілочку». І ще «хата без рушників, як родина без дітей» .І сучасну, і традиційну оселю в Україні важко уявити без рушників. Тчуть їх і вишивають ще й досі. Для прикрашення інтер'єру оселі, для домашнього затишку, просто так, для душі. Узори на рушниках — то давні забуті символи: ромб з крапкою посередині — засіяна нива, вазон чи квітка — світове дерево од неба до землі, людська фігурка, немов з дитячого малюнка, — знак берегині, богині хатнього вогнища. А подивіться, це обереги од усього злого, що може зайти в дім. Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як без пісні, не обходяться народження, одруження людей,ювілейні урочистості. Звучить «Пісня про рушник» А. Малишка.

Ведуча. Рушник. Він пройшов крізь віки. І хотілося б, щоб цей символ

завжди прикрашав нашу оселю, був ознакою великої любові і незрадливості.

«Хай стелиться вам доля рушниками!»— казали, бажаючи людині щастя.

Ведучий. Єгоркін Максим. Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців,

наприклад, клен, у росіян — берізка, а в нас — верба, тополя, калина. Правду каже українське прислів’я «Без верби, тополі і калини — немає України». З давніх-давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав у піснях, легендах.

Учень . Олесь. Легенда про калину.

Це було в той час, коли на Русь нападали орди татарські . Одного разу в

одному українському селі було весілля. На нього прийшло дуже багато

вродливих молодих дівчат. І коли весілля було саме в розпалі, на село

напали татари. Завойовники побачили цих красунь і почали їх ловити, щоб

продати в Цар-городі. Дівчата, щоб не потрапити в неволю, почали тікати

на болота і там поточились. На тому місці, де загинули українські дівчата-зірки, виросло дуже багато кущів калини. І з того часу дівочу вроду порівнюють з калиною. Про цей чарівний кущ складено безліч пісень, віршів і приказок.

Учень Катя Корж. Калина — це символ дівочої вроди, вірності, чистоти. Леся

Українка написала драму «Лісова пісня», її героїня ,Мавка, у дні тяжкої

зради, ходила в чорному вбранні. На грудях у неї червонів маленький

пучечок калини. «То кров моя,» — казала Мавка. Тут калина, як символ

невгамовної туги за втраченим коханням.

Ведуча. Калина — це пам'ять. Пам'ять про матір, найдорожчу людину в світі, про тих, хто не повернувся до рідного дому. За традицією на могилах загиблих садили калину. Калина — це і символ про неньку —Україну, свою домівку.

(Звучить пісня «Червона калина»).

1-й Даша. Калину і до столу подавали,

Весільні короваї прикрашали.

Як символ долі, щастя і краси,

І чистої дівочої коси.

2-Тоня.Її вплітали у вінок дівчата,

Садили кущ калини коло хати:

Очистить і повітря навесні

І знадобиться у зимові дні.

3-й учень. Альона. Бо чай з калини — ліки від застуди.

Шанують цю красуню пишну люди

І лагідно калинонькою звуть,

Цілющий чай і сік калини п'ють.

Ведучий. Єгоркін Максим. У поета Юрія Рибчинського та композитора Ігоря Поклада є гарна пісня — «Три поради»: «не рубай тополю край дороги, може, та тополя — твоя доля, твоя доля світла, тополина, наче пісня журавлина», «не стріляй у птаха на світанні , може, то любов твоя остання...» І третя порада:

Учень.Катя Кириченко. Не ламай калину коло хати,

Бо вона заплаче, наче мати,

І впадуть на трави на шовкові

Серця сльози колискові.

Не ламай калину, не ламай калину,

Бо вона в житті єдина.

Не ламай калину, не ламай калину —

Краще їй онуків принеси.

Ведуча. Ранньої весни, коли ще лежить у лісі сніг, розпускаються квіти

верби. Це одна з перших рослин, що, за біблійними легендами, після

всесвітнього потопу виросла на берегах річок та водойм. Українці вірили де висять рушники. Над вікном і над дверима, на покуті — цепу виросла на берегах річок та водойм. Українці вірили, що дерево, яке одним із перших викидає бруньки, тобто прокидається дожиття, передає людині силу та здоров'я, оберігає її та захищає. Верба завжди добре впливала на організм людини, рятуючи і дорослих і дітей. А в останню неділю перед Великоднем люди освячують у церкві вербові гілки, б'ють ними один одного, промовляючи:Не я б'ю — верба б'є, Не будь сонливий, До роботи лінивий, Будь здоров, як вода,Рости, як верба!.

Учень . Аня Гула Верба — одвічний символ України,

Також відома культова рослина.

Символізує вірність, рідний край,

Любов безмежну, ніби небокрай.

Пісня «Калинова Україна»

Ведучий. Єгоркін Максим. Крім тих оберегів, які ми сьогодні

назвали, в українського народу є й інші — жито, барвінок, лелеки.

1-й учень . Таня Ступенко. І жито — також символ України.

Це обрядова, культова рослина,

Це знак добробуту і злагоди в сім

І довгого життя на цій землі.

Народна мудрість стверджує: без жита

Людина не могла б на світі жити.

Тож на достаток і на довгий вік

Тоді, коли новий надходив рік,

Ходили хлопці житом засівати.

І наречених також посівати

На щастя, на добро обряд велів

Цим життєдайним символом полів.

2-й учень. Ангеліна. Барвінок - теж рослина обрядова, Це символ пам'яті і вірності, здоров'я,краси і вічності, безсмертя, довгих літ, Любові знак –барвінку синій цвіт.

3-й учень. Тоня. Лелека -символ щастя і родини, Любові до своєї батьківщини, добробуту,продовження життя. Надії символ, віри в майбуття. Та головним оберегом українського народу була Берегиня- жінка-мати її слово, тепле і ласкаве лікувало і повертало сили після хвороб, захищали від злих сил і давали наснагу. Берегиня підтримує домашнє вогнище, вона стоїть коло витоків нового життя, плекає і зміцнює його.

Ведуча. Мама! Найдорожче слово в світі,

Де б не був ти, щоб ти не робив,

Та вона твій шлях завжди освітить

Ніжним серцем, відданим тобі.

В дні сумні, в дні на щастя щедрі

Мама буде у житті твоїм.

Тож живи, як мама, щиро й чесно.

І як мама, лиш добро твори.

Пісня про матусю.

Ведучий. Єгоркін Максим. Отже, ми з упевненістю можемо сказати, що в українців є багато оберегів, які лікують, прикрашають, оберігають від зла, але найголовніший — мама — Берегиня сімейного вогнища, захисниця домашнього затишку. Я дуже хочу, діти, щоб ви пам'ятали: без жінки-матері не було б нас. Бережіть, шануйте, любіть обереги, вивчайте традиції свого народу, адже ми — українці, пишаймося цим.

Пісня «Давайте браття заспіваєм»

Всеукраїнський тиждень дитячого читання

На передодні та в період шкільних весняних канікул бібліотеки України проводять Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Цю традицію активно підтримали також учні Горохуватської ЗОШ на чолі з шкільними бібліотекарями Іванченко Л.І. та Хабренко А.О.

Найактивнішими учасниками проявили себе наймолодші – учні 1-3 класів. Діти із задоволенням брали участь в конкурсах на кращого знавця як українських народних так і літературних казок вітчизняних та зарубіжних авторів, відгадували загадки, ребуси, малювали малюнки до улюблених творів.

Із захопленням слухали уривки із творів одного із улюблених письменників, як юних так і дорослих читачів, Всеволода Нестайка.

Учні середньої та старшої ланки слухали поезію Василя Симоненка. Також було проведено педагогом-організатором Клименко Н.М. лінійку присвячену М.М. Вербицькому до 200-річчя від дня народження. Діяли регулярні виставки книг письменників-ювілярів.

Тож матимемо надію, що наші діти будуть відчувати все більше радості від спілкування з книгою.

Коментарi